Птахи надряди птахів - ABCD42.RU

Птахи надряди птахів

Реферат: Птахи надряди птахів

Реферат з біології

Птахи, надряди птахів.

Безкілеві птахи — це надряд птахів, що бігають і нездатні до польоту. Характеризуються редукцією літального апарату: грудний кіль відсутній, грудні м язи слабко розвинені, пір’я крил короткі й м які. Пір’я, що покриває тіло, м яке і розпушене, тому що не має зачіпок, що скріплюють борідки. Ноги дуже сильні і добре бігають. Більшість-мешканці відкритих просторів. Зір і слух гострі. Виводкові птахи живуть зазвичай парами, у деяких насиджує яйця і виводить пташенята самець. Харчуються рослинною та тваринною їжею

(дрібними хребетними та безхребетними), пташенята-винятково тваринною їжею. Одні види живуть у пустелях та степах, інші- у лісах. Безкілеві птахи поділяються на чотири загони: страуси, нанду, казуари і ківі.

Кілегруді птахи — надряд птахів що літають. До них відносять абсолютну більшість видів птахів- понад 8550 видів з 8600.

У кілегрудих птахів уздовж грудної кістки проходить кістковий гребінь- кіль, до якого прикріплююються м’язи, що приводять у рух крила. Більшість з них може літати,

Лише деякі види втратили цю здатність. У кілегрудих птахів добре розвинені махові й,

як правило, кермові пір’я. Назва “Кілегруді птахи” у сучасній систематиці маловживано.

Кіль, повздовжній виріст грудини, службує для прикріплення сильно розвинених грудних мязів у ряду хребетних тварин. Наявність кіля пов’язане зхарактером руху

передніх кінцівок: кіль є в деяких тварин, що риють (кроти) і особливо сильного розвитку

досягає в літаючих ( вимерлі літаючі ящури-птерозаври, птахи й кажани).

Ступінь розвитку і особливості форми кіля у птахів пов’язані з характером польоту.

Особливо великий кіль у добре літаючих кілегрудих птахів, наприклад у колібрі, стрижів.

Є він і у птахів, не здатних до польоту, але плаваючих за допомогою крил (пінгвіни).

У нелітаючих птахів (страуси, деякі пастушки й папуги) кіль відсутній або дуже слабко виражений. У деяких лебедів і журавлів кіль порожній і містить у собі частину звитої трахеї, що грає роль резонатора.

Основні ряди кілегрудих : Куроподібні, голубоподібні, дятли, соколоподібні, совоподібні.

Куроподібні – птахи середньої величини, які мають широкі крила і сильні чотирипалі ноги. М’ясо їхнє високої якості. Вони відкладають яйця в ямку на землі, харчуються переважно рослинною їжею. Домашні кури походять від живучих в Індії банківських курей. Кури є основним об’єктом птахівництва. Розводять також фазанів, індичок, павичів, цесарок.

Дикоживучі фазанові є предметом полювання, як і тетерячі (тетерева, глухарі, куріпки, рябчики ).

Голубоподібні — мають довгі гострі крила, короткі ноги із чотирма пальцями, один із яких спрямований назад. Живуть вони зазвичай колоніями , добре літають.

У містах і селех поширені напівдомашні сизарі, у лісах і полях живуть вяхирі, клинтухи й інші.

Вальдшнепи, дупеля й багато інших куликів (із ржанкоподібних) служать об’єктами спортивного полювання.

Чайки й крачки, що живуть по берегах морів, на озерах і ріках, літають над водою, вихоплюючи з неї корм. Їх три передні пальці мають плавальну перетинку.

Гусеподібні включають в себе качки гусаки і лебеді. Дикі гусаки вважаються вихідними формами, від яких були виведені породи домашніх гусаків й качок, що дають м’ясо, яйця, пух. Дикі гусаки служать важливим обєктом спортивного і промислового полювання.

Високо цінується пух ниркових качок- гаг.

Соколоподібні -орли, яструби, луні, шуліки, соколи, грифи- денні хижі птахи, що мають гострі вигнуті пазурі й сильний загнутий дзьоб. Звичайно вони живуть парами, їжею їм служать переважно хребетні тварини. Дрібні соколоподібні харчуються комахами, а грифи, сипи й стерв’ятники харчуються падаллю. Хижі птахи винищують багато шкідливих гризунів, приносячи більшу користь.

Совоподібні — нічні хижаки, що харчуються різними хребетними. Сови мають гострі загнуті пазури й дзьоб, їхні величезні очі спрямовані вперед. Шия настільки гнучка, що дозволяє повертати голову майже на 300 градусів, а зовнішній палець ніг може повертатися як вперед, так і назад. Сови винищують велику кількість гризунів.

Одна сова знищує за рік біля 1000 полівок і мишей.

Дятли- лісові птахи , здатні лазити по деревах. Ноги в них короткі, з гострими пазурами, два пальці ноги спрямовані вперед, а два- назад, пір’я хвоста тверде, загострене на кінцях.

Перебуваючи на дереві, дятел упирається хвостом у дерево, і гострий прямий дзьоб витягає комах з отворів і щілин на деревах. Найпоширеніший- строкатий дятел.

Горобині – ворони, галки, граки, трясогузки, сороки, чижі, ластівки й інші.

В основному це птахи малої і середньої величини, що мають стрункий тулуб, короткі ноги з чотирма пальцями, з яких три спрямовані вперед, а один- назад.

Спосіб життя птахів різноманітний. Переважно вони денні птахи, рідше- сутінкові.

Більшість з них харчуються комахами, якими і вигодовуть своїх пташенят, приносячи велику користь сільському і лісовому господарству. Так родина рожевих шпаків за літо може знищити понад 100 кілограмів сарани, а найменша пташка наших лісів- корольок, винищує за рік до 4 млн. лісових комах і їхніх яєць.

Для лісів і садів особливо корисні різні синиці, корольки, пищухи, славки, пеночки, дрозди, мухоловки, іволги.

Але деякі горобині (наприклад, горобці) іноді приносять шкоду, поїдаючи насіння культурних рослин.

Поява перших птахів- відноситься до мезозойської ери і походять від однієї з древніх груп плазунів. Первоптах археоптерикс знайдений у юрських відкладеннях. Зовні археоптерикс нагадував птаха з довгим хвостом і великим пірям з боків, які розташовувалися попарно. На їхніх щелепах розташовувалися гострі зуби, а на крилах збереглися три довгих, що вільно рухаються пальці з пазурами. Кіля не було.

Археоптерикс- бічна галузь в еволюції птахів. Імовірно, археоптерикси жили на деревах і були здатні лише переплигувати з гілки на гілку або перелітати з дерева на дерево.

Предками сучасних птахів, можливо, були якісь ще більш примітивні ящерохвості птахи.

Наприкінці мезозойської ери зявилися дійсні птахи, у яких ще зберігалися дрібні зуби, але головний мозок був дуже малий. Беззубі птахи з роговим дзьобом з’явилися тільки в палеогені кайнозойської ери. На жаль, палеонтологічні залишки нечисленні й дають подання про характер і темпи еволюції птахів.

Пінгвіни. Довжина тіла від 40 (галапагоський пінгвін) до 120 (імператорський пінгвін), важать від 3 до 42 кг. Оперення коротке, щільне, покриває тіло рівномірно (без аптерій), на спині темне(від чорного до синьо-чорного), низ тіла білий і у деяких видів на голові жовті плями або чуб. Грудна мускулатура й грудина добре розвинені. Крила перетворені в покриті чешуєвидним пірям ласти, якими пінгвіни гребуть при плаванні і пірнанні. А перетинчасті лапи і короткий хвіст служать кермом. Іноді пінгвіни пливуть, вистрибуючи з води, як дельфіни. На берег або лід виходять із води стрибком. На суші пересуваються кроком, рідше бігають. По снігу сковзають на череві, відштовхуючись лабетами і ластами.

Поширені по берегах Антарктиди, на островах субантарктики, південних узбережжях Австралії, Африки й Південної Америки; по західному узбережжю Південної Америки-

На схід до Галапагоських островів. Гніздяться на узбережжях колоніями( до млн.осіб);

Деякі види селяться невеликими групами або поодинці. Гнізда- на каменях або гальці, у деяких- під коріннями дерев й у печерах. Імператорський пінгвін розмножується на льоді; єдине яйце самець тримає на лапах, прикриваючи шкірястою складкою, що знаходиться на череві; відсиджування яйця триває 65 діб. У пінгвіна Адели відсиджують яйце самець і самка близько 35 діб. Пташенята вилуплюються зрячими, покритими густим пухом.

Підрослі пташенята деяких видів збиваються в щільні групи(„ясла”), для захисту від холоду, коли батьки йдуть за кормом. Харчуються рибою, головоногими молюсками, ракоподібними.

Презентація на тему «Надряд Кільогруді птахи»

Надряд Кільогруді птахи
Ряди:
Лелекоподібні- 118 видів; Журавлеподібні – 62види; Гусеподібні – 150 видів.

Надряд Кільогруді птахи
Ряди:
Лелекоподібні- 118 видів; Журавлеподібні – 62види; Гусеподібні – 150 видів.

Надряд Кільогруді птахи
Ряди:
Лелекоподібні- 118 видів; Журавлеподібні – 62види; Гусеподібні – 150 видів.

Ряд Лелекоподібні
118 видів

Ряд Журавлеподібні
62 види

Ряд Гусеподібні
150 видів

Ряд Соколоподібні
Соколоподібні або денні хижі птахи (Falconiformes)— ряд птахів підкласу кілегрудих. Ряд включає у себе хижих птахів, багатьом з яких зараз загрожує вимирання. Більшість соколоподібних птахів середнього розміру: довжина тіла 30-60 см, маса від 200 г до 1,2 кг. Найбільші (андський та каліфорнійський кондори, чорний гриф) мають довжину тіла 110-115 см, розмах крил до 2,5-3 м, масу 8-12 кг; у найдрібніших (сокіл-крихітка) довжина тіла 14-15 см, маса близько 35 г. Можуть, у повітрі, розвинути швидкість до 100 км/год

Читайте также  Современные и популярные виды и системы физических упражнений

Характеристика
Для цих птахів характерно гачкоподібний дзьоб, восковиця при основі наддзьобка, сильні пальці та гострі загнуті кігті (виключення — падальщики та птах-секретар ). Поширені на усіх континентах, крім Антарктиди; відсутні на невеликих океанічних островах. Переважна більшість живляться тваринною їжею, активно ловлять живу здобич(переважно хребетних тварин) або живляться падалю. Ведуть денний спосіб життя, тому, на відміну від сов їх нерідко називають денними хижими птахами(Моногами).

Корисний птах
Соколи — корисні птахи і підлягають охоронні та ретельному збереженню, особливо це стосується сокола – сапсана. З цим птахом у людини велика дружба, тому, що з ним люди ходили на полювання.

Сапсан. Ознаки
Сапсан – великий сокіл, масою до 1,5 кг. Самка майже на одну третину більша від самців. Свої гнізда сапсани не будують, а використовують старі гнізда круків. Інкубація триває чотири тижні. Самець і самка при насиджені – чергуються. Пташенята напівгніздові, зрячі і вкриті пухом. Починають літати і здобувати їжу у півторамісячному віці. При полюванні соколи орієнтуються зором. Сапсан бачить здобич за кілометр. Атакує свою жертву з швидкістю 70 – 100 м/сек., чітко її бачить.

Балабан. Ознаки
Маса тіла: 800–1100 г, довжина тіла: 48–57 см, розмах крил: 110–125 см. У забарвленні лише вікові відмінності. У дорослого верх сірувато-бурий, пера зі світлою облямівкою, голова білу-вата з бурими рисками, низ білуватий з поздо-вжніми бурими смугами, дзьоб сірий, восковиця і ноги жовті. Молодий птах зверху темніший, знизу плямистіший, восковиця і ноги блакитно-сірі.

Боривітер степовий. Ознаки
Маса тіла — 150–210 г, довжина тіла — 29– 32 см, розмах крил — 58–72 см. У дорослого самця спина і більша частина верху крил руді, голова, смуги на крилах, надхвістя і хвіст зверху сірі, на верхівці хвоста чорна смуга; низ рудуватий з чорними плямами і рисками; махові пера чорно-бурі; дзьоб блакитно-сірий, восковиця і ноги жовті, очі темно-коричневі. Доросла самка і молодий птах зверху іржасті з темно-бурими плямами; знизу вохристі з бури-ми плямами. Від боривітра звичайного самка і молодий птах відрізняються кольором кігтів: у боривітра степового кігті білі.

Скопа. Ознаки
Маса тіла — 1,1–2 кг, довжина тіла — 55–70 см, розмах крил — 145–170 см. Самка за розмірами дещо більша від самця, за забарвленням не відрізняється. Хижий птах, більший за середні розміри. Верх бурий з невеликою плямистістю; низ білий. Крила знизу сірувато-білі з чорними кінцями і темними смугами. Хвіст світлий, короткий, з темними смугами.

Будування гнізда
Соколоподібні – гніздові птахи. Один раз у кілька років вони будують гніздо. Самці у соколоподібних дуже дбайливі: у гніздовий період вони годують не лише пташенят, але й самку.
Більшість соколоподібних перелітні птахи.

Отже, соколоподібні нехай і хижі птахи, але багато з них є санітарами лісу і допомагають багатьом людям

Червона книга України
Лелека чорний Червоновола козарка
Коровайка Лебідь малий
Косар Огар
Чапля жовта Гоголь
Степовий журавель Гага звичайна
Сірий журавель

Кільогруді птахи
Добре розвинені крила.
Пера мають стовбур та опахала.
4 пальці, три з них спрямовані вперед, один – назад.
Кістки полегшені, з повітряними порожнинами, на грудині високий кіль.

Презентація на тему:
Клас Птахи Надряд Безкілеві

  • Play

1 / 15 Скачати

Клас Птахи Надряд Безкілеві

Презентація по слайдам:

Біологія 8 клас Клас Птахи Надряд Безкілеві

Безкілеві птахи Безкілеві птахи- це надряд птахів, що бігають і нездатні до польоту. Характеризуються редукцією літального апарату: грудний кіль відсутній, грудні м язи слабко розвинені, пір’я крил короткі й м які. Пір’я, що покриває тіло, м яке і розпушене, тому що не має зачіпок, що скріплюють борідки. Ноги дуже сильні і добре бігають,тому надряд Безкілеві ще називають Бігаючі. Більшість-мешканці відкритих просторів. Зір і слух гострі. Виводкові птахи живуть зазвичай парами, у деяких насиджує яйця і виводить пташенята самець. Харчуються рослинною та тваринною їжею (дрібними хребетними та безхребетними), пташенята-винятково тваринною їжею. Одні види живуть у пустелях та степах, інші — у лісах. Безкілеві птахи поділяються на чотири загони: страуси, нанду, казуари і ківі.

Страуси Страус, або африканський страус безкілевий нелітаючий птах, єдиний представник сімейства страусиних , яка є єдиною в ряду страусоподібні. Хоча до цього ряду ще прічіслювали нанду, ему, казуар, ківі і ряд вимерлих птахів. Наукова назва страуса в перекладі з грецького означає «горобець-верблюд». Африканський страус — найбільша з сучасних птахів. Його зріст досягає 270 cм, а важить він до 175 кг. Крім того, що страуса відрізняють довга шия, слабо розвинені крила і сильні ноги, мало хто знає, що у страуса дуже великі очі — найбільші серед наземних тварин. А ще, страус — єдиний сучасний птах, у якого є сечовий міхур. Раніше зона проживання страусів охоплювала сухі безлісі простори Африки та Близького Сходу. Однак з інтенсивне полювання їх популяція сильно скоротилася. І з 1966 року близькосхідний підвид, S. c. syriacus, вважається вимерлим. Клас Птахи Надряд Безкілеві

Страуси Страус живе у відкритих саванах і напівпустелях. Зазвичай страуси тримаються невеликими зграями або сім’ями. Сім’я складається з дорослого самця, чотирьох-п’яти самок і пташенят. Нерідко страуси пасуться разом з табунами зебр і антилоп, і разом з ними здійснюють довгі переселення по африканським рівнин. Завдяки своєму зросту і чудовому зору, страуси першими помічають небезпеку. У разі небезпеки вони кидаються у втечу, розвиваючи швидкість до 60-70 км / год і роблячи кроки в 3,5-4 м у ширину, і при необхідності круто міняють напрям бігу, не знижуючи швидкості. . Молоді страуси вже в місячному віці можуть бігати зі швидкістю до 50 км/год Звичайною їжею страусів є рослини — пагони, квіти, насіння, плоди, але при нагоді вони поїдають і дрібних тварин — комах, рептилій, гризунів і залишки від трапез хижаків. У неволі страусу потрібно близько 3,5 кг їжі на день. Оскільки у страусів немає зубів, для подрібнення їжі в шлунку вони ковтають дрібні камінці, а часто і всі, що їм трапляється: цвяхи, шматки дерева, заліза, пластмаси і т.д. Страуси можуть тривалий час обходитися без води, отримуючи вологу з рослин, однак при нагоді охоче п’ють і люблять купатися.

Птахи надряди птахів

Реферат з біології

Птахи, надряди птахів.

Безкілеві птахи — це надряд птахів, що бігають і нездатні до польоту. Характеризуються редукцією літального апарату: грудний кіль відсутній, грудні м язи слабко розвинені, пір’я крил короткі й м які. Пір’я, що покриває тіло, м яке і розпушене, тому що не має зачіпок, що скріплюють борідки. Ноги дуже сильні і добре бігають. Більшість-мешканці відкритих просторів. Зір і слух гострі. Виводкові птахи живуть зазвичай парами, у деяких насиджує яйця і виводить пташенята самець. Харчуються рослинною та тваринною їжею

(дрібними хребетними та безхребетними), пташенята-винятково тваринною їжею. Одні види живуть у пустелях та степах, інші- у лісах. Безкілеві птахи поділяються на чотири загони: страуси, нанду, казуари і ківі.

Кілегруді птахи — надряд птахів що літають. До них відносять абсолютну більшість видів птахів- понад 8550 видів з 8600.

У кілегрудих птахів уздовж грудної кістки проходить кістковий гребінь- кіль, до якого прикріплююються м’язи, що приводять у рух крила. Більшість з них може літати,

Лише деякі види втратили цю здатність. У кілегрудих птахів добре розвинені махові й,

як правило, кермові пір’я. Назва “Кілегруді птахи” у сучасній систематиці маловживано.

Кіль, повздовжній виріст грудини, службує для прикріплення сильно розвинених грудних мязів у ряду хребетних тварин. Наявність кіля пов’язане зхарактером руху

передніх кінцівок: кіль є в деяких тварин, що риють (кроти) і особливо сильного розвитку

досягає в літаючих ( вимерлі літаючі ящури-птерозаври, птахи й кажани).

Ступінь розвитку і особливості форми кіля у птахів пов’язані з характером польоту.

Особливо великий кіль у добре літаючих кілегрудих птахів, наприклад у колібрі, стрижів.

Читайте также  Третьи лица в гражданском процессе 4

Є він і у птахів, не здатних до польоту, але плаваючих за допомогою крил (пінгвіни).

У нелітаючих птахів (страуси, деякі пастушки й папуги) кіль відсутній або дуже слабко виражений. У деяких лебедів і журавлів кіль порожній і містить у собі частину звитої трахеї, що грає роль резонатора.

Основні ряди кілегрудих : Куроподібні, голубоподібні, дятли, соколоподібні, совоподібні.

Куроподібні – птахи середньої величини, які мають широкі крила і сильні чотирипалі ноги. М’ясо їхнє високої якості. Вони відкладають яйця в ямку на землі, харчуються переважно рослинною їжею. Домашні кури походять від живучих в Індії банківських курей. Кури є основним об’єктом птахівництва. Розводять також фазанів, індичок, павичів, цесарок.

Дикоживучі фазанові є предметом полювання, як і тетерячі (тетерева, глухарі, куріпки, рябчики ).

Голубоподібні — мають довгі гострі крила, короткі ноги із чотирма пальцями, один із яких спрямований назад. Живуть вони зазвичай колоніями , добре літають.

У містах і селех поширені напівдомашні сизарі, у лісах і полях живуть вяхирі, клинтухи й інші.

Вальдшнепи, дупеля й багато інших куликів (із ржанкоподібних) служать об’єктами спортивного полювання.

Чайки й крачки, що живуть по берегах морів, на озерах і ріках, літають над водою, вихоплюючи з неї корм. Їх три передні пальці мають плавальну перетинку.

Гусеподібні включають в себе качки гусаки і лебеді. Дикі гусаки вважаються вихідними формами, від яких були виведені породи домашніх гусаків й качок, що дають м’ясо, яйця, пух. Дикі гусаки служать важливим обєктом спортивного і промислового полювання.

Високо цінується пух ниркових качок- гаг.

Соколоподібні -орли, яструби, луні, шуліки, соколи, грифи- денні хижі птахи, що мають гострі вигнуті пазурі й сильний загнутий дзьоб. Звичайно вони живуть парами, їжею їм служать переважно хребетні тварини. Дрібні соколоподібні харчуються комахами, а грифи, сипи й стерв’ятники харчуються падаллю. Хижі птахи винищують багато шкідливих гризунів, приносячи більшу користь.

Совоподібні — нічні хижаки, що харчуються різними хребетними. Сови мають гострі загнуті пазури й дзьоб, їхні величезні очі спрямовані вперед. Шия настільки гнучка, що дозволяє повертати голову майже на 300 градусів, а зовнішній палець ніг може повертатися як вперед, так і назад. Сови винищують велику кількість гризунів.

Одна сова знищує за рік біля 1000 полівок і мишей.

Дятли- лісові птахи , здатні лазити по деревах. Ноги в них короткі, з гострими пазурами, два пальці ноги спрямовані вперед, а два- назад, пір’я хвоста тверде, загострене на кінцях.

Перебуваючи на дереві, дятел упирається хвостом у дерево, і гострий прямий дзьоб витягає комах з отворів і щілин на деревах. Найпоширеніший- строкатий дятел.

Горобині – ворони, галки, граки, трясогузки, сороки, чижі, ластівки й інші.

В основному це птахи малої і середньої величини, що мають стрункий тулуб, короткі ноги з чотирма пальцями, з яких три спрямовані вперед, а один- назад.

Спосіб життя птахів різноманітний. Переважно вони денні птахи, рідше- сутінкові.

Більшість з них харчуються комахами, якими і вигодовуть своїх пташенят, приносячи велику користь сільському і лісовому господарству. Так родина рожевих шпаків за літо може знищити понад 100 кілограмів сарани, а найменша пташка наших лісів- корольок, винищує за рік до 4 млн. лісових комах і їхніх яєць.

Для лісів і садів особливо корисні різні синиці, корольки, пищухи, славки, пеночки, дрозди, мухоловки, іволги.

Але деякі горобині (наприклад, горобці) іноді приносять шкоду, поїдаючи насіння культурних рослин.

Поява перших птахів- відноситься до мезозойської ери і походять від однієї з древніх груп плазунів. Первоптах археоптерикс знайдений у юрських відкладеннях. Зовні археоптерикс нагадував птаха з довгим хвостом і великим пірям з боків, які розташовувалися попарно. На їхніх щелепах розташовувалися гострі зуби, а на крилах збереглися три довгих, що вільно рухаються пальці з пазурами. Кіля не було.

Археоптерикс- бічна галузь в еволюції птахів. Імовірно, археоптерикси жили на деревах і були здатні лише переплигувати з гілки на гілку або перелітати з дерева на дерево.

Предками сучасних птахів, можливо, були якісь ще більш примітивні ящерохвості птахи.

Наприкінці мезозойської ери зявилися дійсні птахи, у яких ще зберігалися дрібні зуби, але головний мозок був дуже малий. Беззубі птахи з роговим дзьобом з’явилися тільки в палеогені кайнозойської ери. На жаль, палеонтологічні залишки нечисленні й дають подання про характер і темпи еволюції птахів.

Пінгвіни. Довжина тіла від 40 (галапагоський пінгвін) до 120 (імператорський пінгвін), важать від 3 до 42 кг. Оперення коротке, щільне, покриває тіло рівномірно (без аптерій), на спині темне(від чорного до синьо-чорного), низ тіла білий і у деяких видів на голові жовті плями або чуб. Грудна мускулатура й грудина добре розвинені. Крила перетворені в покриті чешуєвидним пірям ласти, якими пінгвіни гребуть при плаванні і пірнанні. А перетинчасті лапи і короткий хвіст служать кермом. Іноді пінгвіни пливуть, вистрибуючи з води, як дельфіни. На берег або лід виходять із води стрибком. На суші пересуваються кроком, рідше бігають. По снігу сковзають на череві, відштовхуючись лабетами і ластами.

Поширені по берегах Антарктиди, на островах субантарктики, південних узбережжях Австралії, Африки й Південної Америки; по західному узбережжю Південної Америки-

На схід до Галапагоських островів. Гніздяться на узбережжях колоніями( до млн.осіб);

Деякі види селяться невеликими групами або поодинці. Гнізда- на каменях або гальці, у деяких- під коріннями дерев й у печерах. Імператорський пінгвін розмножується на льоді; єдине яйце самець тримає на лапах, прикриваючи шкірястою складкою, що знаходиться на череві; відсиджування яйця триває 65 діб. У пінгвіна Адели відсиджують яйце самець і самка близько 35 діб. Пташенята вилуплюються зрячими, покритими густим пухом.

Підрослі пташенята деяких видів збиваються в щільні групи(„ясла”), для захисту від холоду, коли батьки йдуть за кормом. Харчуються рибою, головоногими молюсками, ракоподібними.

Похожие работы

В ПОШУКАХ СКАРБІВ (середня і старша групи) КОМПЛЕКСНЕ ЗАНЯТТЯ (фізкультура, природа, математика). Мета: Вправляти дітей в ходьбі по лаві. Стрибках в глибину, з обруча, в обруч, бігу змійкою.

РЕФЕРАТ з зоології На тему: 1.Парнокопитні і непарнокопитні ссавці. 2.Мавпи. Як вищий клас ссавців. 3.Нервова і кровоносна система в еволюції розвитку тваринного світу.

Розмаїття природних умов та біотопів (місцепроживань) зумовлює багатство тваринного світу України. На її території водиться 100 видів ссавців, 360 видів птахів, 200 видів риб, 20 видів плазунів, 17 видів земноводних. Тваринній світ змінювався протягом геологічних періодів та історичного часу. Дослідники вважають, що наприкінці палеогену тут водилися свиноподібні тварини, безрогі носороги, із птахів – баклани, мартини, кулик, качки, лелеки, сови, в річках жили крокодили, в морях – хижозубі кити.

Реферат з зоології 1. Симетрія тіла. Розвиток і розмноження тваринних організмів. 2. Онтогенез і філогенез тваринного організму. 3. Розвиток життя на землі. Система тваринного світу.

РЕФЕРАТ на тему: Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи. Охорона плазунів. Птахи – теплокровні хребетні тварини пристосовані до польоту.

Ряд Страусоподібні Ковцун Лесі 7-Б клас Пост-форматування – students.net.ua Самі найбільші із сьогоднішніх птахів які живуть, це нелітаючі птахи. У страусів грудна кістка плоска, без кіля. У літаючих птахів до нього прикріплюються м’язи, які приводять в рух крила. У страусів ці м’язи

РЕФЕРАТ на тему: “Походження птахів” Походження птахів . Усі особливості птахів, що відрізняють їх від плазунів, мають переважно характер, пристосувальний до польоту. Тому цілком природно вважати, що птахи виникли від плазунів. Походять птахи від стародавніх плазунів, задні кінцівки яких були побудовані так само, як і у птахів. «Перехідні» форми — археоптерикс (археорніс) — у вигляді викопних решток (відбитків) виявлені у верхньоюрських відкладах.

Назва реферату : Фауна Кримських Гір Розділ : Екологія Фауна Кримських Гір На просторах земної кулі зараз живе понад 4000 видів тварин. І всі вони різні між собою. В наш час кожна людина знає, що є рідкісні тварини, яких треба берегти для майбутніх поколінь Багата фауною і Україна

Реферат з біології Птахи Прикарпаття Дослідження птахів Прикарпаття почалося ще з кінця ХІХ ст. – поч. ХХ ст.. Ними займалися ряд російських, польських та інших орнітологів. Зокрема таких як: Л. Олександров, який написав “Зимовка некоторых перелётных птиц” (1902), а також “Редкие залётные птицы” (1905).

Читайте также  Структура рынков и эффективность

Реферат з біології Фауна Карпат: птахи 1. Беркут. 2. Глухар 3. Рябчик 4. Тетерук ТВАРИННИЙ СВІТ Багатий і різноманітний тваринний світ Карпат. Лише фауна хребетних налічує 435 видів. Склад її надзвичайно строкатий. Ядро фауни становлять види мезофільних західних і середньоєвропейських широколистих лісів — олень благородний, козуля, черепаха болотна, вугор європейський.

Реферат: Птахи надряди птахів

Реферат з біології

Птахи, надряди птахів.

Безкілеві птахи — це надряд птахів, що бігають і нездатні до польоту. Характеризуються редукцією літального апарату: грудний кіль відсутній, грудні м язи слабко розвинені, пір’я крил короткі й м які. Пір’я, що покриває тіло, м яке і розпушене, тому що не має зачіпок, що скріплюють борідки. Ноги дуже сильні і добре бігають. Більшість-мешканці відкритих просторів. Зір і слух гострі. Виводкові птахи живуть зазвичай парами, у деяких насиджує яйця і виводить пташенята самець. Харчуються рослинною та тваринною їжею

(дрібними хребетними та безхребетними), пташенята-винятково тваринною їжею. Одні види живуть у пустелях та степах, інші- у лісах. Безкілеві птахи поділяються на чотири загони: страуси, нанду, казуари і ківі.

Кілегруді птахи — надряд птахів що літають. До них відносять абсолютну більшість видів птахів- понад 8550 видів з 8600.

У кілегрудих птахів уздовж грудної кістки проходить кістковий гребінь- кіль, до якого прикріплююються м’язи, що приводять у рух крила. Більшість з них може літати,

Лише деякі види втратили цю здатність. У кілегрудих птахів добре розвинені махові й,

як правило, кермові пір’я. Назва “Кілегруді птахи” у сучасній систематиці маловживано.

Кіль, повздовжній виріст грудини, службує для прикріплення сильно розвинених грудних мязів у ряду хребетних тварин. Наявність кіля пов’язане зхарактером руху

передніх кінцівок: кіль є в деяких тварин, що риють (кроти) і особливо сильного розвитку

досягає в літаючих ( вимерлі літаючі ящури-птерозаври, птахи й кажани).

Ступінь розвитку і особливості форми кіля у птахів пов’язані з характером польоту.

Особливо великий кіль у добре літаючих кілегрудих птахів, наприклад у колібрі, стрижів.

Є він і у птахів, не здатних до польоту, але плаваючих за допомогою крил (пінгвіни).

У нелітаючих птахів (страуси, деякі пастушки й папуги) кіль відсутній або дуже слабко виражений. У деяких лебедів і журавлів кіль порожній і містить у собі частину звитої трахеї, що грає роль резонатора.

Основні ряди кілегрудих : Куроподібні, голубоподібні, дятли, соколоподібні, совоподібні.

Куроподібні – птахи середньої величини, які мають широкі крила і сильні чотирипалі ноги. М’ясо їхнє високої якості. Вони відкладають яйця в ямку на землі, харчуються переважно рослинною їжею. Домашні кури походять від живучих в Індії банківських курей. Кури є основним об’єктом птахівництва. Розводять також фазанів, індичок, павичів, цесарок.

Дикоживучі фазанові є предметом полювання, як і тетерячі (тетерева, глухарі, куріпки, рябчики ).

Голубоподібні — мають довгі гострі крила, короткі ноги із чотирма пальцями, один із яких спрямований назад. Живуть вони зазвичай колоніями , добре літають.

У містах і селех поширені напівдомашні сизарі, у лісах і полях живуть вяхирі, клинтухи й інші.

Вальдшнепи, дупеля й багато інших куликів (із ржанкоподібних) служать об’єктами спортивного полювання.

Чайки й крачки, що живуть по берегах морів, на озерах і ріках, літають над водою, вихоплюючи з неї корм. Їх три передні пальці мають плавальну перетинку.

Гусеподібні включають в себе качки гусаки і лебеді. Дикі гусаки вважаються вихідними формами, від яких були виведені породи домашніх гусаків й качок, що дають м’ясо, яйця, пух. Дикі гусаки служать важливим обєктом спортивного і промислового полювання.

Високо цінується пух ниркових качок- гаг.

Соколоподібні -орли, яструби, луні, шуліки, соколи, грифи- денні хижі птахи, що мають гострі вигнуті пазурі й сильний загнутий дзьоб. Звичайно вони живуть парами, їжею їм служать переважно хребетні тварини. Дрібні соколоподібні харчуються комахами, а грифи, сипи й стерв’ятники харчуються падаллю. Хижі птахи винищують багато шкідливих гризунів, приносячи більшу користь.

Совоподібні — нічні хижаки, що харчуються різними хребетними. Сови мають гострі загнуті пазури й дзьоб, їхні величезні очі спрямовані вперед. Шия настільки гнучка, що дозволяє повертати голову майже на 300 градусів, а зовнішній палець ніг може повертатися як вперед, так і назад. Сови винищують велику кількість гризунів.

Одна сова знищує за рік біля 1000 полівок і мишей.

Дятли- лісові птахи , здатні лазити по деревах. Ноги в них короткі, з гострими пазурами, два пальці ноги спрямовані вперед, а два- назад, пір’я хвоста тверде, загострене на кінцях.

Перебуваючи на дереві, дятел упирається хвостом у дерево, і гострий прямий дзьоб витягає комах з отворів і щілин на деревах. Найпоширеніший- строкатий дятел.

Горобині – ворони, галки, граки, трясогузки, сороки, чижі, ластівки й інші.

В основному це птахи малої і середньої величини, що мають стрункий тулуб, короткі ноги з чотирма пальцями, з яких три спрямовані вперед, а один- назад.

Спосіб життя птахів різноманітний. Переважно вони денні птахи, рідше- сутінкові.

Більшість з них харчуються комахами, якими і вигодовуть своїх пташенят, приносячи велику користь сільському і лісовому господарству. Так родина рожевих шпаків за літо може знищити понад 100 кілограмів сарани, а найменша пташка наших лісів- корольок, винищує за рік до 4 млн. лісових комах і їхніх яєць.

Для лісів і садів особливо корисні різні синиці, корольки, пищухи, славки, пеночки, дрозди, мухоловки, іволги.

Але деякі горобині (наприклад, горобці) іноді приносять шкоду, поїдаючи насіння культурних рослин.

Поява перших птахів- відноситься до мезозойської ери і походять від однієї з древніх груп плазунів. Первоптах археоптерикс знайдений у юрських відкладеннях. Зовні археоптерикс нагадував птаха з довгим хвостом і великим пірям з боків, які розташовувалися попарно. На їхніх щелепах розташовувалися гострі зуби, а на крилах збереглися три довгих, що вільно рухаються пальці з пазурами. Кіля не було.

Археоптерикс- бічна галузь в еволюції птахів. Імовірно, археоптерикси жили на деревах і були здатні лише переплигувати з гілки на гілку або перелітати з дерева на дерево.

Предками сучасних птахів, можливо, були якісь ще більш примітивні ящерохвості птахи.

Наприкінці мезозойської ери зявилися дійсні птахи, у яких ще зберігалися дрібні зуби, але головний мозок був дуже малий. Беззубі птахи з роговим дзьобом з’явилися тільки в палеогені кайнозойської ери. На жаль, палеонтологічні залишки нечисленні й дають подання про характер і темпи еволюції птахів.

Пінгвіни. Довжина тіла від 40 (галапагоський пінгвін) до 120 (імператорський пінгвін), важать від 3 до 42 кг. Оперення коротке, щільне, покриває тіло рівномірно (без аптерій), на спині темне(від чорного до синьо-чорного), низ тіла білий і у деяких видів на голові жовті плями або чуб. Грудна мускулатура й грудина добре розвинені. Крила перетворені в покриті чешуєвидним пірям ласти, якими пінгвіни гребуть при плаванні і пірнанні. А перетинчасті лапи і короткий хвіст служать кермом. Іноді пінгвіни пливуть, вистрибуючи з води, як дельфіни. На берег або лід виходять із води стрибком. На суші пересуваються кроком, рідше бігають. По снігу сковзають на череві, відштовхуючись лабетами і ластами.

Поширені по берегах Антарктиди, на островах субантарктики, південних узбережжях Австралії, Африки й Південної Америки; по західному узбережжю Південної Америки-

На схід до Галапагоських островів. Гніздяться на узбережжях колоніями( до млн.осіб);

Деякі види селяться невеликими групами або поодинці. Гнізда- на каменях або гальці, у деяких- під коріннями дерев й у печерах. Імператорський пінгвін розмножується на льоді; єдине яйце самець тримає на лапах, прикриваючи шкірястою складкою, що знаходиться на череві; відсиджування яйця триває 65 діб. У пінгвіна Адели відсиджують яйце самець і самка близько 35 діб. Пташенята вилуплюються зрячими, покритими густим пухом.

Підрослі пташенята деяких видів збиваються в щільні групи(„ясла”), для захисту від холоду, коли батьки йдуть за кормом. Харчуються рибою, головоногими молюсками, ракоподібними.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: